Да пробачать мене панове буржуї та чиновники, але я все ж таки скажу – розвитку подій за грецьким сценарієм нам не уникнути. Аж ніяк. Я пророкую пожежі, розбиті вітрини банків, заклики до повалення неконституційного ладу. Не обійдеться навіть без пари правоохоронців, побитих представниками громадськості. Сотні бідних людей одягнуть товари із брендових шопів, а трамвай поблизу Шевченківського РУВС зійде з рейок і випадково протаранить вищевказану установу.

Що стане причиною цьому? Певну аналогію можна провести із нещодавніми подіями. Приводом для масових безладів у найбільших грецьких містах стало убивство полійцейським 16-річного підлітка. Все суспільство відповіло на цей акт поліцейської брутальності багатотисячними мітингами, сутичками з правоохоронцями та погромами гламурних бутіків і банків, що потрапили під гарячу руку протестувальників. Причини ж набагато глибші – зростання безробіття та падіння добробуту, зумовлені глобальною економічною кризою. Окрім того, греки не бажали миритись із засиллям на вулицях поліцейських, існування котрих прямо суперечить ідеї розвиненого громадянського суспільства. А саме в таку фазу розвитку давно вступили греки. Яка користь для народу від армії вгодованих поліцейських псів в умовах економічної кризи? До того ж чи заслуговує поліція взагалі на існування в епоху, коли всі питання суспільно-політичного життя може вирішити громадянське суспільство? Тим більше, озброєне громадянське суспільство.

У нас – все теж саме, але, як завжди, набагато гірше. Неписаний Кодекс українського мента дозволяє представникам даного професійного середовища бити людей на мирних акціях протесту, перекидуватись між собою рінгтонами по „блютусу”, коли б’ють людей, безсоромно вимагати хабарі, підкидувати наркоту, погрожувати згвалтуванням, погрожувати згвалтуванням із застосуванням гумових кийків та багато чого іншого. Тому, нажаль, протести на зразок грецьких можуть набрати в нас ще більшого розмаху.

Також варто додати декілька слів про ще один фактор невідворотності бунтів саме у Києві. Цей аспект має чисто побутово-практичний характер, однак не слід його відкидати. Отоплювальний сезон у самому розпалі. Ну тобто, виходячи з природно-кліматичних умов, він мав би бути у розпалі, але через те, що бюрократи вкрали бабок більше ніж це допустимо з огляду на функціонування кожного державного механізму, ми зараз сидимо у холоді. За наявними статистичними даними, у дуже великій кількості столичних будинків батареї холодні, а гаряча вода – вимкнена. Тому чисто для того, щоб зігрітись мешканцям столиці доведеться розводити великі вогнища, не виключено, що за рахунок гламурних бутіків (у яких через фінансову кризу й так зменшилась кількість покупців), міліцейських відділків (в яких ще й до кризи відмічалось аж занадто фігове матеріальне становище) і банків (тут, думаю, усе ясно).

Можливо, цей жахливий сценарій обійде нашу країну стороною. Але завжди треба вірити в чудо. Адже скоро Новий Рік і Різдво.

upd. Україна вже починає смалити, отже прогноз збувається. У Києві відбулася несанкціонована акція солідарності з грецькими революціонерами (ФОТО + ВІДЕО): http://livasprava.livejournal.com/201288.html

This entry was posted on Monday, December 22nd, 2008 at 8:37 am and is filed under Проза. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0 feed. You can leave a response, or trackback from your own site.