Вперед у минуле-1. До сих пір чинним залишається Закон УРСР „Про вибори до місцевих Рад народних депутатів Української РСР” (1979). Ст. 10 надає право висування кандидатів у депутати місцевих рад лише наступним суб’єктам: „організаціям Комуністичної партії Радянського Союзу, професійних спілок, Всесоюзної Ленінської Комуністичної Спілки Молоді, кооперативним та іншим громадським організаціям, трудовим колективам, а також зборам військовослужбовців по військових частинах”. Таким чином усі депутати, окрім комуністів, обрані до складу місцевих рад незаконно?
Вперед у минуле-2. Також є чинним Житловий кодекс (1983), преамбула якого офіційно проголошує: “В результаті перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції в нашій країні було створено необхідні передумови для розв’язання однієї з найважливіших соціальних проблем - задоволення потреби трудящих у житлі. Втілюючи в життя ленінські ідеї побудови комуністичного суспільства і здійснюючи курс на підвищення матеріального та культурного рівня життя народу. Радянська держава послідовно реалізує розроблену Комуністичною партією програму житлового будівництва”. „Систематичне порушення правил соціалістичного співжиття” визнається в якості однієї з підстав розірвання договору найму житла (ч. 2 ст. 97). У тексті є чимало посилань на акти законодавства УРСР і СРСР.
Їх мудрість безсумнівна. По сьогодні тривають суперечки на рахунок того чи повинен кандидат у народні депутати мати вищу юридичну освіту. Насправді ж, законодавство не вимагає від них будь-якої освіти! Для реєстрації кандидатури потрібно лише подати „відомості про освіту” (п. 8 ч. 1 ст. 58 Закону України „Про вибори народних депутатів України”). Натомість помічники-консультанти депутата можуть якісно виділятись на фоні народних обранців. Помічником може стати лише особа, „що має середню спеціальну чи вищу освіту” (ч. 2 ст. 34 Закону України „Про статус народного депутата України”).
Хворій, але лише за планом. На початку літа розгорілась пекельна боротьба студентів проти прийняття постанови Кабінету міністрів України №369. Проект передбачав уведення плати за “надання послуг тренерами, методистами, інструкторами та медичними працівниками, коли це не передбачено навчальними планами”. Хіба надання медичних послуг може бути передбачене навчальними планами?
Привілеї анлімітед. Згідно норм Закону України „Про статус народного депутата України”, нардепи не є державними службовцями (п. 2 ч. 1 ст. 3 забороняє суміщати депутатство з державною службою). Однак вони користуються привілеями службовців. Відповідно до ст. 33 Закону України “Про статус народного депутата України” на них поширюється дія Закону України “Про державну службу” в частині, що регулює питання службової кар’єри та матеріального і соціально-побутового забезпечення державних службовців.
Права без обов’язків. Центральна виборча комісія видає рішення з порушенням встановленого порядку, оскільки жодне з них не було зареєстроване в Міністерстві юстиції. Однак ч. 1 ст. 13 Закону України “Про Центральну виборчу комісію” все ж таки передбачає, що рішення ЦВК є обов’язковими для виконання усіма державними органами та посадовими особами…
Будні демократії. Розробкою закону про реєстрацію Інтернет-видань займатиметься Служба безпеки України. Таке доручення міститься у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 18.03.09 р. N 185-р “Про затвердження орієнтовного плану законопроектних робіт на 2009 рік”. Правозахисники виправдано назвали це „тоталітарною практикою”.
Нове – підрихтоване старе. Постанова Кабміну від 17 липня 2009 р. N 746 “Деякі питання утилізації непридатних та надлишкових боєприпасів” дозволяє корпорації “ТАСКО” використовувати передані для утилізації боєприпаси, тару та елементи боєприпасів для проведення робіт з їх реставрації (ремонту) та модернізації.
Голосувати небезпечно. Стаття 158-1 Кримінального кодексу передбачає покарання за „голосування виборцем на виборчій дільниці більше ніж один раз” (якщо за змовою з членом виборчої комісії, то санкція у вигляді 3 років позбавленні волі). Очевидно, що законодавець мав на увазі голосування під час одного й того самого виборчого процесу. Проте це безпосередньо не зазначено, що призводить до логічної плутанини.
Сухий закон. Ст. 177 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає штраф до 85 грн. за „придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення”. Ймовірно, що у такий спосіб держава піклується про рентабельність вітчизняного алкогольного бізнесу.
За матеріалами: Книга маразмів України
Джерело: Соціальна Альтернатива
По темі: “Порнографія як локомотив розвитку” або ТОП-10 від Комісії із захисту моралі
Leave a Reply